Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 910/11923/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016

зі справи № 910/11923/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (далі - ТОВ "Комп Мюзік")

до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФ ТУРИСТИЧНИЙ ОПЕРАТОР" (далі - ТОВ "Альф"), м. Київ,

товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІ.О" (далі - ТОВ "РАДІ.О"), м. Одеса,

про стягнення компенсації у розмірі 87 000 грн.,

за участю представників сторін:

ТОВ "Комп Мюзік" - Дмитренка А.Ю.,

ТОВ "Альф" - Щедріна Р.А.,

ТОВ "РАДІ.О" - Давиденка О.Л.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Комп Мюзік" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням клопотання про зміну предмета позову) про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 87 000 грн. компенсації за порушення суміжних прав.

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 3, 15, 16, 426, 432, 452-454 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 39, 40, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним використанням у рекламі ТОВ "Альф" фонограми твору "ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"" (у виконанні ОСОБА_1) шляхом сповіщення ТОВ "РАДІ.О" в ефір без отримання необхідного дозволу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий суддя, судді Верховець А.А., Остапенко О.М.), у позові відмовлено повністю.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статті 426 ЦК України та статей 1, 15, 36, 40, 43 Закону № 3792 мотивовано відсутністю підстав для стягнення з відповідачів компенсації за використання фонограми твору "ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"".

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Комп Мюзік" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

ТОВ "РАДІ.О" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 27.03.2014 компанією UMG RECORDINGS SERVICES INC. (далі - Universal) і Товариством (ліцензіат) укладено ліцензійний договір та договір розповсюдження на території України (далі - Договір), умовами підпункту 3.1 пункту 3 якого передбачено, що Universal за даним договором передає ліцензіату тільки на строк та на територію виключне право, зокрема: надавати ліцензію для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції або іншими засобами публічної комунікації фонограм та музичних відео; виключне право (з правом надання дозволу на таке використання третім особам) синхронізувати фонограми з художніми фільмами та/або телевізійними фільмами/програмами та/або іншими аудіовізуальними творами або з метою реклами однак за обставин, коли Universal є стороною багатотериторіальної угоди на синхронізацію, останній має право передавати згадані права безпосередньо;

- у Договорі територію визначено - Україна;

- пунктом 2 Договору встановлено, що згідно з пунктом 19 Договору він починає свою дію з 01.01.2014 та продовжує її на 3 (три) роки, якщо його дію не буде припинено раніше повністю або частково з боку Universal у відповідності до умов даного договору. Universal має право розірвати даний договір у будь-який час протягом строку дії, для зручності відправивши ліцензіату письмове повідомлення за 3 (три) місяці;

- 02.06.2015 Universal і Товариством укладено додаткову угоду, відповідно до якої окремі фонограми та/або музичні відео, список яких наведений у додатках до цієї додаткової угоди (додатки) є такими, як це найкраще відомо Universal, що володіє або контролює Universal на території і права на використання яких передано ліцензіату за Договором. Сторони погодились, що додатки - це не вичерпний перелік фонограм та/або музичних відео, якими володіє або контролює Universal на території та права на які надано ліцензіату згідно з Договором;

- Universal передав ліцензіату право на використання фонограм, зокрема, "ІНФОРМАЦІЯ_1" "ІНФОРМАЦІЯ_2"" (виконавець - ОСОБА_1), що підтверджується додатком до Договору;

- використання відповідачами фонограми твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" "ІНФОРМАЦІЯ_2"" (виконавець - ОСОБА_1) в ефірі ТОВ "РАДІ.О" (частота 102,5 FМ) у рекламі ТОВ "Альф" (поїздка на Шрі Ланку) підтверджується відеозаписом та актом від 16.02.2016 № 78 про проведення моніторингу трансляції (публічного сповіщення) фонограм та зафіксованих у них виконань у межах радіопрограм ТОВ "РАДІ.О";

- відповідно до ліцензії Національної ради з питань телебачення і радіомовлення серії НР № 00596-м вихідними даними (логотип, позивні, емблема тощо) ТОВ "РАДІ.О" є "Просто радіо", видом мовлення є ефірне (радіомовлення); згідно з додатком № 3 до ліцензії на мовлення НР № 00596-м місцезнаходження передавача (передавачів) є м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10, частота (частоти) є 102, 5 МГц, територією розповсюдження, зокрема, є м. Київ.

Причиною виникнення даного судового спору є питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення відповідачів суми компенсації в зв'язку з порушенням суміжних прав позивача.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792:

виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків;

публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;

фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).

За змістом статей 450, 452, 453, 454 ЦК України, статей 36, 37, 39, 40, 42, 43 Закону № 3792: право на використання об'єкта суміжних прав (зокрема, виконання, фонограми, відеограми тощо) належить відповідному правовласнику (виконавцеві, виробникові фонограми та/або відеограми чи особі, якій відповідні права передані у встановленому порядку); використання об'єктів суміжних прав здійснюється за згодою правовласників; у випадках, передбачених законом, допускається пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників без згоди відповідних правовласників, але з виплатою їм винагороди; збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються уповноваженими організаціями колективного управління.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 3792 допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Частиною другою статті 43 Закону № 3792 передбачено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

Водночас за приписами пункту "а" статті 50 Закону № 3792 порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

З огляду на зазначене попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ними норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши використання відповідачами фонограми твору "ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"" (у виконанні ОСОБА_1) в ефірі ТОВ "РАДІ.О" під час реклами ТОВ "Альф", дійшли обґрунтованих висновків стосовно того, що в даному випадку мало місце правомірне використання об'єкта суміжних прав шляхом публічного сповіщення фонограми в ефір, яке не потребувало попередньої згоди правовласника, що виключає можливість кваліфікації наявної події як порушення в розумінні пункту "а" статті 50 Закону № 3792, а це, у свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідачів компенсації [заходу, який за своїм призначенням має відшкодувати завдану шкоду (збитки)]. При цьому за ТОВ "Комп Мюзік" зберігається право на збирання (стягнення, одержання) винагороди за використання спірної фонограми.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують оскаржуваних судових рішень; рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 зі справи № 910/11923/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко